Думки батьків щодо користі та доцільності нового меню розділилися.
Коментуючи ситуацію у соцмережах, деякі з них скаржилися на різку зміну страв, до яких діти не звикли.
Зокрема, активно обговорювалась відсутність цукру, солі та хліба.
Утім, кількість цукру та солі у стравах мали зменшувати поступово, а не раптово від нього відмовлятися, наголошує Євген Клопотенко.
“Якщо у школі відмовилися повністю від цукру та солі, то це не є коректним. Ми з командою спеціально пролобіювали перехідний етап.
Це означає, що кількість солі та цукру мають зменшувати поступово”, – пояснює він.
При цьому хліб з маслом, до якого, за словами деяких батьків, звикли діти, не повністю прибрали з раціону, а адаптували під нові норми – цільнозерновий хліб та менше масла (72%).
Деякі батьки також побоювалися того, що страви для дітей надто незвичні, а смак – незнайомий, тому вони їх не їстимуть.
І справді, у запропонованому меню тепер є такі страви, як-от лобіо, фріттата, курячі нагетси, а також деякі традиційні українські: банош, полтавський борщ тощо.
“Моє завдання було у тому, щоб діти повернулися до їдалень і почали їсти, щоб це було смачно. Це найголовніший мій критерій.
Я робив їжу смачною і модною, бо якщо вона буде не модною, то діти відмовлятимуться. Нам потрібно створювати конкуренцію чипсам.
Окрім того, я вводив у меню також страви української кухні, бо хочу, щоб діти їли українську їжу, а не лише світову чи радянську”, – пояснює Клопотенко.
Подекуди батьків також не влаштовує ціна нового меню.
У шкільних групах озвучують різні суми:
-
“Був 25 грн сніданок та 35 обід, стало 30+45 відповідно”.
-
“Сніданок 35 грн, обід 45. Булка + чай 16 грн”.
Ще у червні 2021 року міністр МОЗ Віктор Ляшко та Євген Клопотенко попереджали, що оновлене харчування у школах здорожчає, але ціна суттєво не зміниться та відрізнятиметься в різних областях.
“Раніше для того, щоби готувати продукти за всіма вимогами й нормами, треба було 14 гривень.
Зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. Або для кращого харчування і якості продуктів, – від 14 до 25 гривень”, – говорив тоді Клопотенко.
Що каже про запропоноване меню нутриціолог?
Нутриціологиня Ольга Полюхович проаналізувала меню та зауважила, що для дітей, які звикли їсти овочі – це ідеальний раціон.
Хоча в інших можуть виникнути проблеми зі сприйняттям каш чи специфічних овочів.
Тому, щоб задовольнити всі потреби, потрібно спершу віддавати перевагу менш специфічним продуктам.
“Коли є молодий буряк, він смачний і солодкий, то його можна подати сирим з горіхами, кунжутом, додати смачний соус. Але взимку буряк, на жаль, може бути не завжди смачним або навіть гірчити, тоді від такої страви краще утриматися.
Бо якщо дитина вперше спробує несмачний салат, то не захоче повертатися до нього в принципі. Сирий буряк ще можна по-різному натерти – дрібна тертка і гарна подача теж мають місце.
Якщо він буде нарізаний великими шматками та некрасиво викладений на тарілку, то зрозуміло, що ця страва буде жорсткою і несмачною”, – пояснює експертка.
Нового та більш насиченого смаку стравам також можуть додавати спеції, які використовують у рекомендованому меню, наприклад, куркума чи орегано.
“До всього нового спочатку звикаєш. За тиждень-два діти адаптуються, і все буде круто.
Спочатку вони будуть реагувати на все з обережністю, але за певний час це стане їхньою нормою харчування, до якої вони звикнуть”, – додає Клопотенко.
Нутриціологиня Ольга Полюхович запевняє, що спеції можуть бути корисними в правильних пропорціях і додати смаку за відсутності солі.
“Загалом люди люблять солоне, солодке, перчене або гостре.Тому коли ми переводимо дітей на нормальне харчування, воно здається їм прісним та ніяким. А за допомогою спецій це можна трішки виправити.
Правильно підібрані та натуральні спеції покращують апетит і можуть допомогти перетравити страву. Я підтримую їхню наявність у раціоні, якщо йдеться про натуральні компоненти в розумних кількостях”, – додає експертка.
За словами дієтологині, складності стравам додають соуси, а велике навантаження ними не корисне для організму, який ще формується.
“Якщо варена гречана каша, заправлена соусом бешамель, зі шматочком парової котлети – це добре. Але коли це котлета під соусом, каша з соусом та суп із вершками, то це – дуже складно.
Крім того, якщо діти з малку звикають до яскравої їжі, це може порушити їхню харчову поведінку в майбутньому – їм хотітиметься яскравішого смаку, тому заливатимуть всю їжу соусом.
90% раціону має бути проста їжа, а складними – лише деякі страви“, – пояснює Ольга Полюхович.
Але сприйняття страв дітьми – це не єдина проблема, яка з’явилася у реформі шкільного харчування.
Причиною критики нового харчування було не саме меню, а його реалізація в різних школах.
